Щороку Ірина Харитонова, керівник хореографічного ансамблю «Скайленд», зі своїми вихованцями та їх батьками відвідує Національний ботанічний сад у пору цвітіння бузку. І цьогорік
10 травня традиція продовжилася.
Дехто із дітей вперше бачив столичний без.
Та що там! Навіть декотрі з мам і тат, завдяки ініціативі керівника танцювального гурту, теж уперше ощасливили себе екскурсією у квітковий рай!
Це була не просто прогулянка. Юні малинчани та їх дорослі супутники не лише насолоджувалися сезонним цвітінням, а й спостерігали явища, достойні наслідування або хоча б схвалення стороннього обивателя. Ускрізь на зелених галявинах між бузку, півоній та іншої квітучої екзотики відпочивали кияни та гості столиці. Пікнік у раю! (вибачте, що вкотре вживаю це слово, бо інше не підходить). Але ускрізь було охайно, ніхто не лишав після себе папірців та недоїдків. Мабуть, то краса, котра має врятувати світ, будить у нас екологів...
Алеями пливе річка люду... Художники тут на пленері... А дітлахи наче завжди тут жили...
Кілька годин серед квітів, мабуть, наповнюють відвідувачів ботанічного саду такими враженнями, які упродовж року можуть хвилювати душу й піднімати настрій.
Дехто з батьків мимоволі позаздрив киянам, буцім, вони змалку без особливих зусиль можуть спостерігати таку красу, проїхавши маршруткою чи тролейбусом кілька зупинок. А малинчанам чи іншим приїжджим треба добряче натомитися у дорозі, перш ніж зрадіти бузковому розмаїттю.
І як дивовижно просто затіяти у нашому місті свій міні-ботанічний сад з бузковою алеєю! Та й бузок не дуже вибагливий у вирощуванні, і місця у нашому місті вдосталь, якщо придивитися!
Уявіть, що малинські юні танцівниці виконують хореографічну композицію на одному із міських свят, і не де-небудь, а на галявині, оточеній бузками... Такий образ надихає, чи не так?..
Фото Антоніни Глущенко | 
