Минув місяць після весняної біч-паті, котрою ініціативна молодіжна група відкрила пляжний сезон у Малині. Під час підготовки до свята і перші дні потому ще лишалися хвилювання, емоційна напруга. Тепер про удачі й «проколи» можна поговорити спокійніше. І говорити варто, щоб, по-перше, традиція подібних заходів і надалі знаходила підтримку в молоді, і, по-друге, щоб проаналізовані помилки не повторювали організатори наступних свят.

З наближенням біч-паті назрівали проблемні точки, загрожуючи перерости в катастрофу.

Сцена! Це ледь не стало головною катастрофою. Пошуки її поза Малином були цілком реальні, але вартість оренди гарної мобільної сцени не дозволяла нам розкошувати. Ми зупинилися на сцені, котру монтує на міські свята «Благоустрій». Однак, чого коштувало цю сцену «добути» й встигнути поставити. Отримавши згоду Юрія Желєзного, ми сподівалися складати сцену звечора напередодні вечірки. У результаті, самого керівника вдалося видзвонити через трикратні особисті зв’язки вже в день вечірки.

Тому сцена готувалася в украй стислі терміни (за три години до початку тільки взялися монтувати!) і менша за бажаний розмір, що потім негативно вплинуло на програму й зробило неможливими виступи окремих колективів.

Гроші! Їх у потрібній кількості знайти не вдалося. Доводилося просто йти від підприємця до підприємця й просити на проведення свята. Дякую щиро магазинам «Гурман», «Промінь», «Новий світ», салону «Юлія», підприємствам «Квінта», ПП Мамлєєв.

Великі фінансові втрати сталися через людський фактор. Запрошення, за якими заходили на вечірку, коштували недорого, однак 50% гостей біч-паті зайшли на пляж стихійно. Пляж не загороджений! І у культурі декого з нас теж немає умовної загорожі. Захотів — і переступив! Кого цікавить, що твої зусилля з організації конкурсу виражені й у грошах?..

Отож і залишилися у мінусі на три тисячі гривень.

А за умови гідного фінансування можна було розраховувати й на більшу програму й краще технічне оснащення. Це взагалі окрема тема. Адже я й мої однодумці розуміємо й бачимо, що саме треба, щоб свято було класним. Однак все упирається у фінанси.

Спасибі дівчатам-PJ, які отримавши набагато меншу оплату за свою організаційну участь, працювали і за межами домовленого часу. Вони поставилися з розумінням і підтримали нас, залишаючись до кінця вечірки.

Тут слушно зауважити, що дехто невірно зрозумів участь PJ-їв (а це гурт «Опіум» із Києва) у нашому заході. Дівчата не стриптизерки, підкреслюю це! Їх функція запрошувати, заохочувати, тримати настрій і динаміку заходу. Чому їх сприйняли як стриптизерок, важко зрозуміти.

Ефективність звуку та світла на концерті постраждала, нагадаю, по-перше, через недостатнє фінансування, по-друге, через ту ж запізнілу сцену. Дещо встановлювалося вже безпосередньо під час концерту.

Наступного разу й музична програма формувалася б дещо за іншим принципом. Бо не вся запланована для звучання музика була використана, тому, можливо, чиїсь смаки ми й обійшли увагою.

Після вечірки стало зрозуміло, що далеко не всі музичні чи клубні колективи доречні у подібному форматі. Так трапилося, що деякі учасники, зокрема лицарі «Вервольфа», та їх глядачі не змогли отримати взаємно очікуваних задоволення й враження.

Однак, публіка була загалом задоволена. А те, що певна частина гостей завжди чимось не задоволена, закономірно для будь-якого свята.

Людей на святі було море. Увесь вечір маршрутки йшли у напрямку біч-паті. Молодь просила водіїв не звертати до лікарні, а їхати до пляжу.

Багато говорилося про поведінку й загальну культуру, атмосферу свята. Дехто обурювався, що нема алкоголю у продажу. Ми й не збиралися його там продавати. Досить було і пивних лотків. Однак любителі напоїв більш міцних брали в облогу усі магазини у радіусі п’ятисот метрів від центру події. Отож, завдяки цьому не дуже благородному прагненню магазини зробили гарну виручку.

Ми, звичайно, переживали через близькість водойми. Бо, як правильно зауважували інші, п’яна людина і вода — несумісні.

Доречно сказати, що явно сп’янілих гостей вечірки було однаково й серед молоді, й серед дорослішого покоління. І ви ж маєте розуміти, що біч-паті у цій проблемі взагалі ні до чого. Це явище проявляється на всіх святах вже багато років.

От дітей шкільного віку було малувато… За моїми спостереженнями, середній вік гостей вечірки сягав 17-22 років.

Ось так.

Організовувати подібні заходи слід і хоча б раз у два місяці. Однак варто уникати всіх організаційних недоліків, які завадили нам здійснити все задумане у повному об’ємі.  

Не всю критику, яка прозвучала у розмовах і пресі, ми цілком приймаємо. Чим ми й самі незадоволені, ви побачили з моїх роздумів. Узагальнювати й говорити, що все було погано, не слід.

Знаю, молодь чекає на наступну вечірку, присвячену їх дню наприкінці червня. Ми б охоче, але…